оформлятися

ОФОРМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ОФО́РМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОФО́РМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. офо́рмляться; док.

1. Набирати певної форми; формуватися.

Ваня заснув. Далі думки оформилися в сни (Іван Ле);

Коли рух остаточно оформився, коли ясно стало, що руху не зупинити.., тоді з валки пролунав постріл (Ю. Яновський);

– Є щось, що не може вмерти навіть на війні, – якось промайнула, та не встигла до кінця оформитись думка в Максимовій голові (І. Багряний);

// Набувати викінченої, довершеної форми; ставати викінченим, довершеним.

У творчості Свидницького новий для української літератури жанр оформлявся і утверджувався як роман реалістичний, роман соціальний (з газ.);

// Ставати організаційно оформленим.

Фармакологія як наука оформилася з середини XIX ст. (із журн.).

2. Виконуючи всі необхідні формальності, вступати куди-небудь; одержувати інший офіційний статус.

– Познайомлю тебе з нашими товаришами, розповім, що та як маєш робити.., – та й будемо оформлятися (В. Козаченко);

Не встиг Козлов оформитися на роботу, як був арештований (М. Руденко);

Скоро на пенсію. Оформиться [Куреня] – і рибку ловитиме (В. Дрозд).

3. тільки недок. Пас. до оформля́ти, офо́рмлювати 1, 2.

Приймання матеріалів, що поступають на склад, оформляється прибутковим ордером (з наук. літ.);

Слова автора й пряма мова оформляються різною інтонацією (з навч. літ.).