офірований
ОФІРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до офірува́ти.
Серед внесків на храм знаходимо потир, офірований Григором Мизьком 1841 року на спомин Тимофія (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- офірований — Офіро́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)