офіс
О́ФІС, у, ч.
1. Відділ установи, де ведеться оформлення документації; канцелярія, контора.
Консул України в США з'ясовує наміри українських громадян та їх адвокатів щодо подання апеляції на вирок суду або порушення питання про передачу засуджених українській стороні (за їх згодою) для подальшого відбування покарання в Україні. У зв'язку з цим ведуться консультації з офісом федерального прокурора (з газ.).
2. Приміщення для такого відділу.
Чим більше в офісі друкувальних пристроїв, тим більше з'являється паперів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- офіс — о́фіс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- офіс — [оф'іс] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- офіс — -у, ч. Установа; контора, канцелярія якої-небудь фірми, підприємства, службове приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- офіс — о́фіс (англ. office, від лат. officium – обов’язок, служба) в англомовних країнах – контора, канцелярія, служба. Словник іншомовних слів Мельничука
- офіс — рос. офис офіційна штаб-квартира фірми, приміщення, в якому міститься офіційне представництво фірми, її керівництво. Eкономічна енциклопедія