1. Словник української мови у 20 томах

охабень

О́ХАБЕНЬ, бня, ч.

Довгий і широкий давньоруський верхній одяг, що мав вигляд каптана з чотирикутним відкладним коміром і довгими прямими, часто відкидними рукавами.

Глуха ніч, а він на охабень кожух одягнув, насунув на голову високу соболину шапку і весь двір обійшов (А. Хижняк);

Ситник нарешті простромив крізь прорізи охабня свої коротенькі руки (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охабень — о́хабень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. охабень — Кирея Словник чужослів Павло Штепа
  3. охабень — -бня, ч. Довгий і широкий давньоруський верхній одяг, що мав вигляд каптана з чотирикутним відкладним коміром і довгими прямими, часто відкидними рукавами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. охабень — ЖУПА́Н (старовинний верхній чоловічий сукняний одяг), КАПТА́Н, О́ХАБЕНЬ, ЖУПАНИ́НА розм., КАФТА́Н діал., КАФТАНИ́НА діал. Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (А. Словник синонімів української мови
  5. охабень — О́ХАБЕНЬ, бня, ч. Довгий і широкий давньоруський верхній одяг, що мав вигляд каптана з чотирикутним відкладним коміром і довгими прямими, часто відкидними рукавами. Словник української мови в 11 томах
  6. охабень — 1. Зовнішнє кільце укріплень давньоруського міста. 2. Передмістя, яке розташовувалося за оборонною стіною дитинця, кремля. 3. Одяг російської знаті в XV–XVI ст. Архітектура і монументальне мистецтво