охайненький
ОХА́ЙНЕНЬКИЙ, а, е, розм.
Досить охайний.
З диму та з пари – десь угорі, на драбині, біля книжкових полиць, раптом виникла невеличка, охайненька постать алхіміка (О. Ільченко);
Не соромтесь отих охайненьких мальованих своїх зошитів, не ставтесь до своїх перших дитячих акварелей, як до дитячої хвороби (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охайненький — оха́йненький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- охайненький — -а, -е, розм. Досить охайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охайненький — ОХА́ЙНЕНЬКИЙ, а, е, розм. Досить охайний. З диму та з пари — десь угорі, на драбині, біля книжкових полиць, раптом виникла невеличка, охайненька постать алхіміка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 406). Словник української мови в 11 томах