охлялий
ОХЛЯ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до охля́ти.
В степу до них приєднались нові, охлялі від недороду селяни, і вже разом вирішили шукати заробітку на шахтах (П. Панч);
На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах).
2. у знач. прикм. Змарнілий, знесилений, схудлий.
Тинялись по базару козаки в скривавлених завоях, стомлені, закурені, обшарпані, охлялі (О. Ільченко);
У шкільну сторожку зносили охлялих диких гусей, приморожених чорногузів, живучих голубів-синяків (В. Земляк);
Білий кінь повернувся з молочарні зовсім охлялий (В. Дрозд);
* Образно. Та мовчить охлялий вітер, ледве он схитнув він дуба й знов одскочив... (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охлялий — охля́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- охлялий — див. голодний; слабий; худий Словник синонімів Вусика
- охлялий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до охляти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охлялий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- охлялий — ОХЛЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до охля́ти. В степу до них приєднались нові, охлялі від недороду селяни, і вже разом вирішили шукати заробітку на шахтах (Панч, Синів.. Словник української мови в 11 томах