охмеління
ОХМЕЛІ́ННЯ, я, с.
Стан за знач. охмелі́ти.
Охмеління було занадто сильним, і тим болючішим було протверезіння в прямому і переносному розумінні цього слова (І. Цюпа);
Щасливе охмеління не покидало її (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охмеління — охмелі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- охмеління — -я, с. Стан за знач. охмеліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охмеління — ОХМЕЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. охмелі́ти. Охмеління було занадто сильним, і тим болючішим було протверезіння в прямому і переносному розумінні цього слова (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 145). Словник української мови в 11 томах