охолоджувати

ОХОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОХОЛОДИ́ТИ, лоджу́, ло́ди́ш, док., кого, що.

1. Робити що-небудь холодним або холоднішим; остуджувати.

Гарячка палила його всередині, він щохвилини мочив руку в воді та охолоджував чоло, очі, голову (М. Коцюбинський);

Легкий надвечірній вітер налітав з поля, приємно охолоджуючи гарячі руки (А. Шиян);

Щоб очистити цинкоплавильну піч від шлаків, треба її зупинити, загасити й охолодити (з наук.-попул. літ.);

Після сушіння насіння сої треба поступово охолодити, розстеливши його тонким шаром у закритому приміщенні (з наук. літ.).

2. перен. Збавляти, урівноважувати силу вияву чиїх-небудь почуттів, поривань; заспокоювати, вгамовувати.

– Що се ви мовите, нерозумні голови? – почали гарячих охолоджувати старі діди (Панас Мирний);

Схотілось мені заглянуть в душу старого, чи справді охолодили її так літа і виточили з серця усе (О. Стороженко);

Гальванеску знову засміявся сухо і хрипко .. Сміх і іронія охолоджували захват Сахно (Ю. Смолич);

– Сядьте на місця! Припиніть комедію! Такий рішучий тон охолодив запал сварки (О. Копиленко).

◇ (1) Охолоди́ти (остуди́ти) се́рце (го́лову, ду́шу і т. ін.) чиє, чию, кому і без дод. – вгамувати які-небудь плчуття, зменшити запал, переживання і т. ін.

Надвірня прохолода трохи охолодила її [Христину] гарячу голову, утихомирила перелякані думки (Панас Мирний);

Дивився з страхом і надією, бо почував і якусь свою провину, ніби й неіснуючу, але яка могла зараз пригасити оцей його порив, .. охолодити серце (Ю. Мушкетик);

Коли прийшла чутка про Людвікову смерть, Ярополк злякавсь, але й утішився: поменшало на одного опікуна – найнестримнішого! Це мало остудити Свейнальдрові голову бодай на час (І. Білик);

– Візьми на дорогу, остудиш душу, – почув я за своєю спиною й очутився (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

охолоджувати

Значення в інших словниках