1. Словник української мови у 20 томах

оцинкований

ОЦИНКО́ВАНИЙ, а, е, мет.

Дієпр. пас. до оцинкува́ти;

// у знач. прикм.

Лантух підняв добре замасковану ляду, дістав великий оцинкований бідон (М. Руденко);

Матері немає вже, лиш у багажному вагоні стоїть десь оцинкована труна з її тілом... (Б. Антоненко-Давидович);

На високому табуреті стояла оцинкована балія (В. Кучер);

Оцинковане залізо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцинкований — оцинко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оцинкований — -а, -е, мет. Дієприкм. пас. мин. ч. до оцинкувати. Оцинковане залізо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оцинкований — ОЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИ́НКОВИЙ. Жив староста у великому будинку під оцинкованим дахом (Ю. Збанацький); Теслі й столярі з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (П. Словник синонімів української мови
  4. оцинкований — ОЦИНКО́ВАНИЙ, а, е, мет. Дієпр. пас. мин. ч. до оцинкува́ти. Лантух підняв добре замасковану ляду, дістав великий оцинкований бідон (Руд., Остання шабля, 1959, 42); Оцинковане залізо. Словник української мови в 11 томах