1. Словник української мови у 20 томах

оцупкуватий

ОЦУ́ПКУВАТИЙ, а, е.

Невисокий, але міцної будови; кремезний.

Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (М. Коцюбинський);

Біля самого столу опинився Грицько Лисогорко, оцупкуватий хлопець з тривожно-мрійними очима (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцупкуватий — оцу́пкуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оцупкуватий — див. низький Словник синонімів Вусика
  3. оцупкуватий — -а, -е. Невисокий, але міцної будови; кремезний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оцупкуватий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)... Словник синонімів української мови
  5. оцупкуватий — ОЦУ́ПКУВАТИЙ, а, е. Невисокий, але міцної будови; кремезний. Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (Коцюб., І, 1955, 319); Біля самого столу опинився Грицько Лисогорко, оцупкуватий хлопець з тривожно-мрійними очима (Речм., Весн. грози, 1961, 241). Словник української мови в 11 томах