оцінювач
ОЦІ́НЮВАЧ, а, ч.
Те саме, що оці́нник.
– Я скромний оцінювач комісійного магазину (А. Крижанівський);
Оцінювач підсумовує затрати на відтворення даної будівлі і відраховує знос у тих випадках, коли будівля не є новою (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me