оцінювач

ОЦІ́НЮВАЧ, а, ч.

Те саме, що оці́нник.

– Я скромний оцінювач комісійного магазину (А. Крижанівський);

Оцінювач підсумовує затрати на відтворення даної будівлі і відраховує знос у тих випадках, коли будівля не є новою (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцінювач — оці́нювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оцінювач — -а, ч. Те саме, що оцінник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оцінювач — ОЦІ́НЮВАЧ, а, ч. Те саме, що оці́нник. Словник української мови в 11 томах