оченята
ОЧЕНЯ́ТА, я́т, мн.
Зменш.-пестл. до о́чі.
За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову (Т. Шевченко);
Дитя дивилось темно-карими оченятами на Марію і посміхалось (І. Цюпа);
Крутоноженко, видно, вже трохи одійшов і надумався. Оченята вже починають перебігати з кутка в куток (В. Винниченко);
* Образно. Синій пролісок в траві Підводить оченята (А. Малишко).
Скособо́чити о́чі (оченя́та, очи́ма) див. скособо́чити;
Терно́ві о́чі (очи́ці, оченя́та) див. о́ко¹.
◇ (1) Ски́нути оченя́тами (д) див. скида́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оченята — оченя́та множинний іменник Орфографічний словник української мови
- оченята — див. очі Словник синонімів Вусика
- оченята — -ят, мн. Зменш.-пестл. до очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оченята — скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.) на кого—що і без додатка. Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не затримуючись довго. Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Фразеологічний словник української мови
- оченята — Оченя́та, -ня́т, -ня́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оченята — ОЧЕНЯ́ТА, я́т, мн. Зменш.-пестл. до о́чі. За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову (Шевч., І, 1963, 48); Дитя дивилось темно-карими оченятами на Марію і посміхалось (Цюпа, Назустріч.., 1958, 440); *Образно. Словник української мови в 11 томах