очище
ОЧИ́ЩЕ, а, с. (мн. очи́ща, и́щ).
Збільш. до о́чі.
Брат силувавсь непохитними аргументами доводити, що в сеструні .. очі – не очі, а баранячі очища (А. Кримський);
Дочка стоїть біля скрині, голі по лікоть червоні руки на грудях склала, чорними очищами так і пропікає (Григорій Тютюнник);
Якось його в Катерининій оселі розшукав скульптор Колісниченко, дебеляга, з стіжком розкуйовдженого волосся і бездонними очищами (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me