1. Словник української мови у 20 томах

очолений

ОЧО́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до очо́лити.

Очолене Наливайком протипанське повстання широко розлилося не тільки по українській, але й по білоруській землі (М. Рильський);

Гетьман .. уважно придивлявся до митрополита, зважуючи, чого сподіватися від церкви, ним очоленої (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очолений — очо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. очолений — [очолеинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. очолений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до очолити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очолений — ОЧО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до очо́лити. Очолене Наливайком протипанське повстання широко розлилося не тільки по українській, але й по білоруській землі (Рильський, III, 1956, 17). Словник української мови в 11 томах