1. Словник української мови у 20 томах

ошельмований

ОШЕЛЬМО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ошельмува́ти.

Глянув [Тимоха], ошельмований, круг себе, і не маючи на кім злість зігнати – трах! трах! – побив вікна у школі (А. Свидницький);

У роки стагнації письменник Б. Антоненко-Давидович був ошельмований, зацькований, але морально не зломлений (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошельмований — ошельмо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ошельмований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до ошельмувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ошельмований — ОШЕЛЬМО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошельмува́ти. Глянув [Тимоха], ошельмований, круг себе, і не маючи на кім злість зігнати — трах! трах! — побив вікна у школі (Свидн., Люборацькі, 1955, 196). Словник української мови в 11 томах