1. Словник української мови у 20 томах

ошибати

ОШИБА́ТИ, а́є, недок., кого, діал.

Охоплювати (у 8 знач.).

Така думка і ошиба мене, що я таки дождусь [діждусь] свого, натраплю на те, чого так кріпко бажаю (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ох..! – крикне Кирилова сестра. – Чого ж се мене такий страх ошиб? (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошибати — ошиба́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ошибати — -ає, недок., перех., діал. Охоплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ошибати — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого... Словник синонімів української мови
  4. ошибати — ОШИБА́ТИ, а́є, недок., перех., діал. Охоплювати. Така думка і ошиба мене, що я таки дождусь [діждусь] свого, натраплю на те, чого так кріпко бажаю (Кв.-Осн., II, 1956, 375); — Ох..! — крикне Кирилова сестра. — Чого ж се мене такий страх ошиб? (П. Куліш, Вибр., 1969, 134). Словник української мови в 11 томах
  5. ошибати — Ошиба́ти, -ба́ю, -єш гл. страх 2 ошиба́є (кого́). Дѣлается страшно (кому). О. 1862. VII. 40. Страх 2 мене ошибав, про таке думаючи. Г. Барв. 298. Словник української мови Грінченка