ошпарений

ОШПА́РЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ошпа́рити.

Мати поставила на стіл тарілку з яблуками. Стіл був дощаний .. Зараз вискоблений кухонним ножем, ошпарений окропом, накритий білосніжною скатертиною (Л. Дмитерко);

* У порівн. Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній);

Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк);

// у знач. прикм.

Степан знову осмілився заворушити ошпареними губами (Є. Гуцало);

// ошпа́рено, безос. пред.

* У порівн. У печі щось зашкварчало, зашипіло, ніби його ошпарено окропом (С. Васильченко).

◇ (1) Як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) [окро́пом]:

а) дуже збуджений, знервований, розгніваний і т. ін.

Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк);

І як тільки підполковник Онопрієнко й ад'ютант вискочили з кабінету наче ошпарені, Потапов знеможено впав у крісло (В. Канівець);

Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній);

Довгошия, білява дівчина вибігла, як опарена, їй назустріч (Панас Мирний);

Мов опарений, кидався він сюди і туди, не знаючи, що діяти (І. Франко);

б) (зі сл. зіско́чити, схопи́тися і т. ін.) дуже швидко, несподівано, рвучко і т. ін.

Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця (М. Стельмах);

Іван Матвійович скинувсь, мов ошпарений, слово “горить” на нього діяло магічно, рефлекс умовний на нього виробився (Ю. Збанацький);

Я сьогодні бігла на роботу, немов ошпарена (В. Дрозд);

Мов обпарена, вона схопилась на ноги і .. кинулась бігти додому (Ю. Збанацький).