ошукування
ОШУ́КУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ошу́кувати.
– Коли б можна вернутися літ за тридцять назад .. Не був би і ти, Косте, тим, що тепер є, – казав він сам собі. – Не мутило б твою душу .. безперестанне ошукування других людей (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ошукування — ошу́кування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- ошукування — -я, с., розм. Дія за знач. ошукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ошукування — ОШУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ошу́кувати. — Коли б можна вернутися літ за тридцять назад.. Не був би і ти, Косте, тим, що тепер є, — казав він сам собі. — Не мутило б твою душу.. безперестанне ошукування других людей (Мирний, III, 1954, 373). Словник української мови в 11 томах