ощадок
ОЩА́ДОК, дку, ч., рідко.
1. Залишок.
Ощадок пізній старини, .. Верцадло висло [висіло] перед мною (Я. Щоголів).
2. Те саме, що поща́да.
Не жди .. ні ощадку, ні милості (А. Головко).
(1) До оща́дку – ущент, остаточно.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ощадок — -дку, ч., діал. Залишок, решта. До ощадку діал. — дотла, без залишку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ощадок — Оща́док, -дку; до оща́дку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ощадок — Ощадок, -дку м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. Мирг. у. До ощадну. До тла, окончательно. Словник української мови Грінченка