ощадок

ОЩА́ДОК, дку, ч., рідко.

1. Залишок.

Ощадок пізній старини, .. Верцадло висло [висіло] перед мною (Я. Щоголів).

2. Те саме, що поща́да.

Не жди .. ні ощадку, ні милості (А. Головко).

(1) До оща́дку – ущент, остаточно.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощадок — -дку, ч., діал. Залишок, решта. До ощадку діал. — дотла, без залишку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ощадок — Оща́док, -дку; до оща́дку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. ощадок — Ощадок, -дку м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. Мирг. у. До ощадну. До тла, окончательно. Словник української мови Грінченка