1. Словник української мови у 20 томах

ощирений

ОЩИ́РЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ощи́рити.

До хати .. зайшла стара жінка. Її обличчя було зчорніле й зморщене, щоки позападали, по-старечому ощирений рот кривився (Ю. Мушкетик);

* Образно. В Максима вже не було жалю до людей, – жалю на те, що вони .. злобно ощирені... (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощирений — ощи́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ощирений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ощирити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ощирений — ОЩИ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ощи́рити. Словник української мови в 11 томах