паб
ПАБ, а, ч.
Пивний бар, який є своєрідним клубом для місцевих жителів в англомовних країнах.
Славнозвісний старий лондонський паб, символ міста: на першому поверсі – пиво, на другому – галерея, здебільшого для англійських художників (з газ.);
Ходити по пабах.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me