пагність
ПА́ГНІСТЬ, я, ч., заст.
Ніготь.
Митя пагністя до крові в долоню загнав (М. Трублаїні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пагність — па́гність іменник жіночого роду ніготь арх. Орфографічний словник української мови
- пагність — -ностя, ч., заст. Ніготь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пагність — па́гність (перев. мн. па́гнісці) ніготь (ст): Ви бачили її пагнісці? Геть чисто дівка з вулиці. Скільки то мама її встиду зажила (Авторка)||пазур Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пагність — НІ́ГОТЬ, ПА́ГНІСТЬ заст.; ПА́ЗУР перев. мн., розм. (довгий, гострий). Зрізувати нігті; Ухопила (жінка) мене рукою своєю.. з гострими чорними пазурами (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
- пагність — Па́гність (ніготь), -ностя; -ності, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пагність — ПА́ГНІСТЬ, я, ч., заст. Ніготь. Митя пагністя до крові в долоню загнав (Трубл., І, 1955, 137). Словник української мови в 11 томах
- пагність — Пагність, -ностя м. Ноготь. О. 1861. XI. Св. 62. Добра ні на пагність. Св. Л. 281. Словник української мови Грінченка