пагорб
ПА́ГОРБ, а, ч.
Те саме, що па́горок.
Перед людиною, скільки око сягало, простяглись чернігівські й полтавські землі – зелені сіножаті, озера, села на пагорбах, поля й дрімучі бори (О. Довженко);
А ліс на крутім пагорбі діткався верховіттям до волохатого, тьмаріючого неба, повнився майбутньою ніччю. (В. Дрозд);
* У порівн. В долині високими, як пагорби, осокорами темніє хутір (М. Стельмах);
// перен. Про певний рубіж у житті, емоційних переживаннях і т. ін.
Не зближуйся, За пагорбами втеч є гони лугії – толока поетів і прихисток невдах. (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пагорб — па́горб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пагорб — Горб, пагорок, пагорбок. Словник синонімів Караванського
- пагорб — див. горб Словник синонімів Вусика
- пагорб — -а, ч. Те саме, що пагорок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пагорб — ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм. Словник синонімів української мови
- пагорб — ПА́ГОРБ, а, ч. Те саме, що па́горок. Перед людиною, скільки око сягало, простяглись чернігівські й полтавські землі — зелені сіножаті, озера, села на пагорбах, поля й дрімучі бори (Довж., І, 1958, 387); *У порівн. В долині високими, як пагорби, осокорами темніє хутір (Стельмах, II, 1962, 59). Словник української мови в 11 томах