падчерка
ПА́ДЧЕРКА, ПА́ДЧІРКА, и, ж.
Нерідна дочка одного з подружжя, яка доводиться рідною іншому; пасербиця.
Да не жаль мені теї падчерки (П. Чубинський);
// перен. Той або те, що не отримує належної уваги.
Інакше знову падчеркою в економіки буде консервна промисловість (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- падчерка — па́дчерка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- падчерка — Пасербиця, нерідна дочка; р. падчірка. Словник синонімів Караванського
- падчерка — [паджчеирка] = падчірка -ркие, д. і м. -рц'і, мн. -рок Орфоепічний словник української мови
- падчерка — падчірка, -и, ж. Нерідна дочка одного з подружжя, яка доводиться рідною іншому; пасербиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- падчерка — Пасербиця, (він) пасерб, пасербик, див. пасинок Словник чужослів Павло Штепа
- падчерка — ПА́СЕРБИЦЯ, ПА́ДЧЕРКА (ПА́ДЧІРКА). Мачуха злагодила збіжжя й виправила пасербицю на ніч у млин (Н. Кобринська); Да не жаль мені теї падчерки (П. Чубинський). Словник синонімів української мови
- падчерка — Па́дчерка, -рки, -рці; -черки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- падчерка — ПА́ДЧЕРКА, ПА́ДЧІРКА, и, ж. Нерідна дочка одного з подружжя, яка доводиться рідною іншому; пасербиця. Словник української мови в 11 томах
- падчерка — Падчерка, падчірка, -ки ж. Падчерица. Да не жаль мені теї падчерки. Чуб. III. 486. Словник української мови Грінченка