1. Словник української мови у 20 томах

падіж

ПАДІ́Ж, дежу́, ч.

Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін.

Введення в зимові раціони достатньої кількості доброякісного силосу є також одним з основних засобів боротьби з яловістю корів і падежем молодняка (з наук.-попул. літ.);

– Такої важкої й далекої дороги ваші тварини не перенесуть. Може початися падіж... (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падіж — (епідемія на худобу) пошесть, упадок. Словник синонімів Полюги
  2. падіж — паді́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. падіж — див. смерть Словник синонімів Вусика
  4. падіж — -дежу, ч. Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. падіж — Пошесть, моровиця, помір, помірок, див. епідемія, пандемія, помор Словник чужослів Павло Штепа
  6. падіж — Паді́ж (пошесть), -дежу́, -же́ві, -же́м; -дежі́, -жі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. падіж — ПАДІ́Ж, дежу́, ч. Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін. Введення в зимові раціони достатньої кількості доброякісного силосу є також одним з основних засобів боротьби з яловістю корів і падежем молодняка (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. падіж — Падіж, -жа м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у. Словник української мови Грінченка