1. Словник української мови у 20 томах

пазелень

ПА́ЗЕЛЕНЬ, і, ж.

Домішка зеленого кольору, зелений відтінок, зелені просвіти у забарвленні або пофарбуванні чого-небудь.

Перша пазелень на схилах Поміж торішньої трави... (Л. Первомайський);

Прощання відбулося вночі, у султанській ложниці, на безмежних зелених простирадлах, на цих зелених луках, де народжувалася її любов і росла, як молода трава, і, може, мала колись і зів'янути, але ще не в'янула, розросталася пагінням, пазеленню, буйнощами! (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пазелень — па́зелень іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пазелень — див. зелень Словник синонімів Вусика
  3. пазелень — -і, ж. Домішка зеленого кольору, зелений відтінок, зелені просвіти у забарвленні або пофарбуванні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пазелень — ПА́ЗЕЛЕНЬ, і, ж. Домішка зеленого кольору, зелений відтінок, зелені просвіти у забарвленні або пофарбуванні чого-небудь. Он з-за лісу віліса пазелень знайома (Мур., Весілля.., 1949, 54); Перша пазелень на схилах Поміж торішньої трави… (Перв., І, 1958, 275). Словник української мови в 11 томах