паківник

ПАКІВНИ́К, а́, ч.

Робітник, що займається пакуванням; пакувальник.

Паківник пакувального цеху.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паківник — паківни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови