палатник
ПАЛА́ТНИК¹, у, ч.
Рушник.
Краса кролевецького перебірного рушника, цього святкового чисто білого палатнику з мажорним вогнисто-червоним узором загальнопризнана – він став символом гостинності і щедрості українського народу (з наук.-попул. літ.).
ПАЛА́ТНИК², а, ч., розм.
Сусід по лікарняній палаті.
Зблідла, постояла мить і .. вибігла в коридор. Палатники мовчали, отелешені (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me