палатник

ПАЛА́ТНИК¹, у, ч.

Рушник.

Краса кролевецького перебірного рушника, цього святкового чисто білого палатнику з мажорним вогнисто-червоним узором загальнопризнана – він став символом гостинності і щедрості українського народу (з наук.-попул. літ.).

ПАЛА́ТНИК², а, ч., розм.

Сусід по лікарняній палаті.

Зблідла, постояла мить і .. вибігла в коридор. Палатники мовчали, отелешені (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me