палеограф
ПАЛЕО́ГРАФ, а, ч.
Фахівець із палеографії.
На жаль, жоден з дослідників малярського оздоблення Софійського собору не був професійним художником – не звертав уваги на особливості виконання малюнка обличчя, як окреслені очі, брови, ніс, уста, що дуже важливо для визначення “почерку” митців, подібно до характеру накреслення літер для палеографа (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палеограф — палео́граф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- палеограф — -а, ч. Фахівець із палеографії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палеограф — Письмознавець Словник чужослів Павло Штепа
- палеограф — Палео́граф, -фа; -графи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палеограф — ПАЛЕО́ГРАФ, а, ч. Фахівець з палеографії. Словник української мови в 11 томах