1. Словник української мови у 20 томах

палуба

ПА́ЛУБА¹, и, ж.

1. Суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги.

Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав (Т. Шевченко);

Віталій.., де по трапах, а де й без трапів, перелазить дедалі вище з однієї палуби на другу, а Тоня невідлучно пробирається за ним (О. Гончар);

Вона [китобаза] має .. розбірну палубу, надбудови і рубки для розміщення побутових, службових, господарських приміщень (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Гойдається земля під ногами, як палуба корабля, і, щоб не впасти, хапаюсь за стіни (М. Коцюбинський);

* Образно. * У порівн. Над палубою поля Гуляє горішняк. (М. Нагнибіда);

* Образно. * У порівн. Буде, може, віднині твоєю палубою оця твердь степова, по якій ти [капітан] йдеш навмання, і де на тебе гарячим повітрям хлюпає простір знайомий, океанічний (О. Гончар).

2. рідко. Те саме, що бу́дка 3.

Сіра машина, пригасивши фари, підійшла до тракторної палуби зовсім непомітно (П. Панч);

Незабаром зів'ються на обрії перші димки над степовими вагончиками, над знаменитими палубами трактористів (О. Гончар).

ПА́ЛУБА², и, ж., діал.

Нечесна жінка, повія.

[Жінка:] Чи тобі не сором жити з якоюсь палубою на публіку людську, а шлюбну жінку гнати від хати? (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палуба — Па́луба: — великий критий віз; одоробло, незграба [22] — дуплавий пень [III] — лайливе слово, дурень [XII] — нечесна жінка, повія [IV] — Палуба — неотесана дівка, неотесана жінка, невідомо за яку кару і з чиєї волі стала в поясненнях «нечесною жінкою, повією» (535). [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. палуба — па́луба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. палуба — -и, ж. 1》 Суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги. 2》 рідко. Те саме, що будка 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. палуба — Чардак, поміст Словник чужослів Павло Штепа
  5. палуба — палу́ба знев. незграбна, несимпатична дівчина (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. палуба — Критий віз, будкахвіст Словник застарілих та маловживаних слів
  7. палуба — Конструкція, що закриває згори корпус або надбудову судна чи становить їх горизонтальну перегородку. Універсальний словник-енциклопедія
  8. палуба — ПА́ЛУБА, и, ж. 1. Суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги. Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав (Шевч., II, 1963, 105); Віталій .. Словник української мови в 11 томах