пальто

ПАЛЬТО́, а́, с.

Верхній одяг довгого крою, що надягається поверх плаття, костюма і т. ін.

З етажерки звисало новеньке гімназичне пальто (М. Коцюбинський);

Він [Степан] підвівся й, удаючи, що чогось шукає в кишенях пальта, одвернувся від Олени Вікторівни (В. Винниченко);

Щось незбагненно безлике було в однакових, немов з чужого плеча, демісезонних пальтах, в глибоко надітих на голови захисного кольору кашкетах, хромових чоботях (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальто — пальто́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири пальта́ Орфографічний словник української мови
  2. пальто — з. г. плащ, (хутряне жіноче) манто; (військовий верхній одяг) шинеля. Словник синонімів Караванського
  3. пальто — [пал'то] -та, м. (ў) -т'і, мн. пал'та, пал'т два пал'та Орфоепічний словник української мови
  4. пальто — -а, с. Верхній одяг довгого крою, що надягається поверх плаття, костюма і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пальто — Плащ, чуга Словник чужослів Павло Штепа
  6. пальто — Пальто́, -та́, -ту́, в -ті́; па́льта, пальт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пальто — ПАЛЬТО́, а́, с. Верхній одяг довгого крою, що надягається поверх плаття, костюма і т. ін. З етажерки звисало новеньке гімназичне пальто, ловлячи в гудзики гострі червоні бліки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах