паляч
ПАЛЯ́Ч, а́, ч., рідко.
Кочегар.
Рівночасно два палячі з гуркотом накидували в тендер кам'яного вугля, перекидаючись якимись не дуже приязними словами (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me