паляч

ПАЛЯ́Ч, а́, ч., рідко.

Кочегар.

Рівночасно два палячі з гуркотом накидували в тендер кам'яного вугля, перекидаючись якимись не дуже приязними словами (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me