1. Словник української мови у 20 томах

палінгенез

ПАЛІНГЕНЕ́З, ПАЛІНГЕНЕ́ЗИС, у, ч., спец.

1. Перетворення вивержених гірських порід шляхом переплавлення гранітів, гнейсів і сланців у глибоких зонах земної кори.

Явища палінгенезу.

2. У біології – поява у зародка ознак, властивих дорослим формам далеких предків.

Палінгенез виявляє зв'язок ознак зародка з дорослими формами предків (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палінгенез — палінгене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. палінгенез — -у, ч., спец. Те саме, що палінгенезис. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палінгенез — ПАЛІНГЕНЕ́З, у, ч., спец. Те саме, що палінгене́зис. Словник української мови в 11 томах