панамка
ПАНА́МКА¹, и, ж.
Зменш.-пестл. до пана́ма¹.
Ще тільки сонце сходило, тільки перший скісний промінь ліг на ворохи пшениці, прибув на тік командир частини з кількома своїми хлопцями у вилинялих армійських панамках (О. Гончар).
ПАНА́МКА² див. пана́мці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me