панвіталізм

ПАНВІТАЛІ́ЗМ, у, ч., філос.

Натурфілософське вчення, за яким у природі всюди панує життя.

Вчення панвіталізму.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панвіталізм — панвіталі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. панвіталізм — -у, ч., філос. Натурфілософське вчення, відповідно до якого в природі усюди панує життя. Великий тлумачний словник сучасної мови