1. Словник української мови у 20 томах

панданус

ПАНДА́НУС, а, ч.

Дерево або кущ родини панданових з їстівними плодами.

Листя пандануса використовують як джерело волокон (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панданус — панда́нус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. панданус — -а, ч. Дерево або кущ родини панданових з їстівними плодами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панданус — ПАНДА́НУС, а, ч. Дерево або кущ родини панданових з їстівними плодами. Словник української мови в 11 томах