панджабі

ПАНДЖА́БІ, невідм., ж.

Одна з індійських мов; офіційна мова штату Пенджаб у Індії; основна мова однойменної провінції Пакистану.

Мовою панджабі розмовляють майже 56 млн. осіб на півночі Індії та в Пакистані (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панджабі — невідм., ж. Те саме, що панджабська мова. Великий тлумачний словник сучасної мови