пантування

ПАНТУВА́ННЯ, я, с., спец.

Полювання на плямистих або звичайних оленів для добування пантів.

Після пантування хлопці пробули вдома лише п'ять днів, то й ті п'ять днів косили траву на старій пасіці, кілометрів за десять, “за харч”, мовляв Грицько, кепкуючи (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me