1. Словник української мови у 20 томах

паняночка

ПАНЯ́НОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до паня́нка.

– Яка хороша паняночка, – мовила [бабуся], усміхаючись. – Позвольте мені вашу рученьку поцілувати (Панас Мирний);

* У порівн. – Дивіться, дивіться, добрі люди, що в мене молодиця, як калина, як яблучко, як дівочка, як паняночка! (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паняночка — паня́ночка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. паняночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до панянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паняночка — ПАНЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до паня́нка. — Яка хороша паняночка, — мовила [бабуся], усміхаючись. — Позвольте мені вашу рученьку поцілувати (Мирний, ІІІ, 1954, 299); *У порівн. Словник української мови в 11 томах