паніїн

ПА́НІЇН, їна, їне, розм.

Прикм. до па́нія.

Паніїни покої;

Паніїна гувернантка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паніїн — панії́н прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паніїн — -їна, -їне. Прикм. до панія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паніїн — Па́ніїн, -їна, -їне (від па́нія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. паніїн — Паніїн, панін, -на, -не Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17. Словник української мови Грінченка