папараці
ПАПАРА́ЦІ, невідм., ч.
Світський фотохронікер, який робить сенсаційні знімки видатних діячів, політиків, артистів, тощо.
Спопуляризоване це слівце “папараці” створив свого часу славетний кінорежисер Федеріко Фелліні із двох італійських слів: “паппатачі” (“москіт”) та “рацці” (“спалахи-блискавки” фотокамер) = фотографи-журналісти, які бігають за сенсаціями (з газ.);
У тій же Франції, наприклад, коли загинула принцеса Діана, заарештували папараці (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me