папая
ПАПА́Я, ї, ж.
1. Плодова тропічна рослина; динне дерево.
Під зеленим віттям папаї і хлібного дерева на березі тихої лагуни причаїлося кілька критих банановим і пальмовим гіллям хижок (з наук.-попул. літ.).
2. Великий їстівний плід цього дерева; застосовується в медицині.
З дерев звисали стиглі папаї, схожі на наші дині, кокосові горіхи, банани (В. Минко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me