1. Словник української мови у 20 томах

папля

ПА́ПЛЯ, і, ч. і ж., розм.

Балакун, базікало, пустомеля, говорун.

Цей дід Артем справжня папля (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. папля — па́пля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. папля — -і, ж., діал. Мокра погода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. папля — Папля, -лі ж. Мокрая погода. Вх. Лем. 446. Словник української мови Грінченка