папіроска

ПАПІРО́СКА, и, ж., заст.

Те саме, що папіро́са.

Балабуха запалив люльку, Олеся – папіроску, Гануш – сигару (І. Нечуй-Левицький);

– Отже, бачиш, – сказав я і почав якнайспокійніше крутити папіроску (О. Кобилянська);

Зоня запалила папіроску, машинально простягаючи і Лесі коробку з папіросами (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. папіроска — папіро́ска = папі́ро́с: Коли ми вже були на пасовиську на Знесінню, кілька товаришів згуртувалося і явно та славно курили папіроски, пускаючи дим навіть носом, що належало до вищого куншту ку́рення (Шухевич); Наші учні дуже його любили... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. папіроска — ПАПІРО́СКА, и, ж. Те саме, що папіро́са. Балабуха запалив люльку, Олеся — папіроску, Гануш — сигару (Н.-Лев., III, 1956, 220); — Отже, бачиш, — сказав я і почав якнайспокійніше крутити папіроску (Коб. Словник української мови в 11 томах