параболічний

ПАРАБОЛІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до параболи.

Для повного подолання тяжіння Землі потрібна швидкість 11,2 кілометра на секунду. Вона називається другою космічною, або параболічною, швидкістю (з наук.-попул. літ.);

У давній українській літературі існували два способи алегоричного осмислення сюжетів – фабулярний та параболічний (з наук. літ.).

2. мат. Який має форму параболи (у 1 знач.).

Ньютон встановив, що обчислення параболічних і гіперболічних шляхів виявляється необхідним при вивченні руху комет (з наук.-попул. літ.).

3. спец. Який має форму параболоїда.

Угнуті дзеркала (параболічні) знаходять надзвичайно важливе застосування при виготовленні прожекторів (з навч. літ.);

Преображенський схопився з стільця й обличчя його перекосилося, як відображення в параболічному дзеркалі “кімнати сміху” (Іван Ле);

Параболічний рефлектор;

// Заснований на застосуванні дзеркала, що має форму параболоїда.

В 1956 році в Алжирі французи побудували сонячну батарею, яка складалася з параболічного рефлектора (з наук.-попул. літ.).