1. Словник української мови у 20 томах

парада

ПАРА́ДА, и, ж., заст.

Парад.

По 12 служба божа скінчилась, і публіка висипала на площу. І тут тільки почалась справжня парада (М. Коцюбинський);

Ми ховали його з парадою, вся школа парами ходила на похорон (І. Франко);

Завмерши, спостерігає, як перед самісінькими його очима проходить химерна парада (І. Багряний).

○ (1) Для пара́ди, у знач. пред. – те саме, що Для пара́ду (див. пара́д).

Я згадав .. те єдине чорне убрання, що служило тобі і для паради за життя батька і для жалоби по смерті його... (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парада — парада (353) — парадний одяг, наряд, убір; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. парада — Пара́да, ж.р. Парад, урочистості. З тої нагоди устроїв полк єму параду, при чім війскова музика між иныиими грала і рускі думи, що, певно, приємно вражали кождого руского вояка (Б., 1895, 13, 3); Сей вечір — се була їх заслуга, а заразом і їх клопіт. Українська літературна мова на Буковині
  3. парада — (армії) огляд, г. дефіляда; (для хвальби) ф. показуха, г. попис. Словник синонімів Караванського
  4. парада — -и, ж., заст. Парад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. парада — пара́да урочистість, святкування (ср, ст): Ти сьогодні вбраний, як на параду (Авторка); До “Ради” то ше приходять деякі, до паради – майже всі, але до виконання якогось діла не показуються (Боберський)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. парада — Пара́да, -ди; -ра́ди, -ра́д (фр. la parade) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. парада — ПАРА́ДА, и, ж., заст. Парад. По 12 служба божа скінчилась, і публіка висипала на площу. І тут тільки почалась справжня парада (Коцюб., III, 1956, 412); Ми ховали його з парадою, вся школа парами ходила на похорон (Фр., IV, 1950, 232). Словник української мови в 11 томах