парадно

ПАРА́ДНО.

Присл. до пара́дний 2, 3.

Якраз підоспіла неділя, і була нагода одягтися парадно (П. Козланюк);

Стіл у столовій парадно білів і на ньому, у високій кришталевій підставці, червоніли свіжі троянди (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парадно — пара́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. парадно — Присл. до парадний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парадно — пара́дно урочисто, святково (ст): Він був парадно вбраний (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. парадно — ПАРА́ДНО. Присл. до пара́дний 2, 3. Якраз підоспіла неділя, і була нагода одягтися парадно (Козл., Весн. шум, 1952, 87); Стіл у столовій парадно білів і на ньому, у високій кришталевій підставці, червоніли свіжі троянди (Коцюб. Словник української мови в 11 томах