паракимомен

ПАРАКИМО́МЕН, а, ч., іст.

Придворне звання високого рангу, яке було введено в кінці VI ст. у Візантії; постельничий.

Коли імператор виходив у Золоту палату, паракимомен ішов поперед нього (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me