паракимомен
ПАРАКИМО́МЕН, а, ч., іст.
Придворне звання високого рангу, яке було введено в кінці VI ст. у Візантії; постельничий.
Коли імператор виходив у Золоту палату, паракимомен ішов поперед нього (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me