1. Словник української мови у 20 томах

парафувати

ПАРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, дипл.

Попередньо підписувати ініціалами уповноважених осіб державний документ, у виробленні якого вони брали участь.

У липні в Ашгабаті урядові делегації України і Туркменістану парафували протокол про поставки туркменського газу в Україну в 2000–2010 роках (з газ.);

Парафувати торговельну угоду;

Парафувати пакт про ненапад.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парафувати — парафува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. парафувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., дипл. Попередньо підписувати ініціалами уповноважених осіб державний документ, у виробленні якого вони брали участь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парафувати — ПАРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., дипл. Попередньо підписувати ініціалами уповноважених осіб державний документ, у виробленні якого вони брали участь. Словник української мови в 11 томах