паремеї
ПАРЕМЕ́Ї, й, мн., рел.-церк.
Читання з Біблії на церковних відправах.
Паремеї про Іоанна Хрестителя;
// перен., діал. Докір, догана.
Гапка тілька [тільки] потихо в закутці бурчала та вичитувала. Години безконечні паремеї (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паремеї — Пареме́ї: — притчі, переносно – читати нотації [19] — читання з біблії на церковних відправах; переносно; докір, догана [VII] Словник з творів Івана Франка